Все частіше ми переконуємося, що кожен працівник «КроШу Лу» є не лише професіоналом своєї справи, а й талановитою особистістю. Ось, наприклад, Бачана Гецадзе – кваліфікований пагодист і віртуозний скрипаль, який вміє вражати слухача з перших акордів.

«Сам я родом з Грузії. Проживав там до третього класу, поки Росія не вторглася і не розв’язала війну в Грузії. Довелося мені з мамою, батьки на той час розлучилися, переїхати в Україну. Так ми опинилися в Торчині», — розповідає Бачана.

Зізнається, що відтоді ніколи не бував у Грузії, навіть не пам’ятає грузинської мови, хоча там у нього залишилося чимало друзів і родичів. 

«Зараз моє серце з Україною. Це моя Батьківщина, бо я тут виріс. Та, нажаль, війна наздогнала нас і тут. Тому, коли мені надійшла повістка, то сприйняв це спокійно, адже знав, що це мій обов’язок як громадянина своєї країни. Щоправда мене повернули назад, бо я єдиний опікун своєї старенької бабусі», — додає.

Загалом Бачана працює на заводі вже четвертий рік. Зараз він пагодист — робітник відділу логістики, який відповідає за приймання та видачу кабельних матеріалів. 

«У нас звичайна рутинна робота. Ми забираємо нарізані проводи на пагоду, склад матеріалів, щоб згодом видавати на лінію. Використовуємо сканери, щоб знати, які проводи і де розвісити. На пагоді в одній зміні працює приблизно 14 осіб. У нас крім пагодистів, ще є берштелери – висотні працівники, які використовують драбини, аби закидати проводи. Тобто, ми як мікровідділ у відділі логістики», — розповідає Бачана.  

На його думку, найцікавішим в роботі є спілкування з людьми, взаємодія з колективом, відчуття того, що його робота важлива. Чого не вистачає, так це креативності, але це Бачана навчився компенсовувати музикою.

«Я маю музичну освіту, бо закінчив Волинське державне училище культури і мистецтв. Навчався я на відділі струнних інструментів і мав непогані досягнення, однак на той час музикантом себе не бачив. Деякі мої однокласники, яких природа не обділила музичним талантом, змогли реалізувати себе за фахом», — розповідає щиро.

Чому не усвідомлював себе музикантом, Бачана пояснює просто: був малий і недалекоглядний. Тепер переконаний, що училище – потужний старт у кар’єрі музиканта, адже у ньому викладають учасники камерного оркестру, що з концертною програмою об’їздили пів світу, і багато інших талановитих людей, які живуть музикою.

«Я не люблю виступати на публіці, тому ніколи не розважаю музикою на різних забавах, не вливаюсь в колективи. Я знайшов свою нішу – створювати музичний відеоконтент. Самотужки освоїв основи монтажу, як якісно знімати відео на камеру», — розповідає чоловік.

Розуміє, що відео в соцмережах – це тільки початок, а далі – просування контенту на власному ютуб-каналі. Це вже інший рівень. Але він готовий над цим працювати, бо це приносить йому задоволення і припадає до душі вибагливій публіці.

«Як не дивно, але гра на скрипці подобається багатьом, тому такі відео нерідко «залітають» у топ переглядів. Наприклад, мені в коментарях пишуть люди з інших країн світу з вдячність за гарне виконання. Тому я працюю над своїм контентом: над вибором музичної композиції, над зйомкою, монтажем», — розповідає із захопленням.

Бачана поціновувач не тільки класики, а й сучасної музики. Говорить, що ту чи іншу мелодію шукаю в інтернеті. Якщо ноти є, добре, якщо нема – не біда, самотужки кладе мелодію на ноти і вчиться відтворювати на струнах скрипки.

«У мене немає улюбленого композитора, чи улюблених мелодій, люблю постійно доповнювати і розширювати свій репертуар новими композиціями. Велику роль відіграє сам інструмент. Професійно зіграти на дешевенькій заводській скрипці не вийде. У мене, наприклад, скрипка ручної роботи. Не дешева, але й не надто дорога. Я її відчуваю і вмію зливатися настроєм зі звучанням її струн», — захоплено розповідає Бачана.

Це справді чудово, що на нашому підприємстві є такі обдаровані працівники. Його захоплення скрипкою є чудовим прикладом того, як важливо мати хобі та розвивати його за будь-яких обставин. Тож побажаємо нашому колезі незмінного натхнення, що спонукатиме його до нових музичних досягнень та вдосконалення свого мистецтва. Нехай його музичне захоплення розвивається успішно, а кожен виступ дарує радість і задоволення йому та його слухачам.