«Майбутнє належить двом типам людей: людині думки і людині праці. По суті, обидва вони становлять одне ціле, бо мислити — значить працювати». Ці слова якнайкраще описують працівників заводу КроШу. Їхній наполегливості, невтомності і бажанню рости над собою можна тільки позаздрити.

Яскравим прикладом такого професіоналізму є Олег Сорока – майстер виробничої дільниці. Він вже 2 роки займає цю відповідальну посаду, в його підпорядкуванні — 80 осіб і дуже великий обсяг роботи. 

«Я відповідаю не лише за якість продукції, а й за термін відправки. Тобто на моїй ділянці виробляється, перевіряється, пакується до відправки готова продукція. Я, так би мовити, кінцева ланка. Якщо шнайдерай – початкова, бо вони відповідають за нарізання проводів, то ми — кінцева, бо пакуємо готову проводку», — говорить Олег.

І не приховує, що майстер повинен бути не лише цілеспрямованою людиною, компетентною, а й добре обізнаною зі своєю справою, тобто знати все: від розкладки і аж до упакування. 

«Майстер – це місток між різними ланками на виробництві. Він завжди в роботі, постійно обмірковує робочий процес, навіть коли у нього вихідні. Тому нудно не буває ніколи. 

От, наприклад, немає китів, ящиків з модулями, і майстер має з’ясувати, чому їх немає, коли будуть, адже процес виробництва не повинен стояти. Як наздогнати, якщо відстали. Як налагодити процес так, щоб все працювало як єдиний механізм. А це нелегко», — додає серйозно.

Кожен проект передбачає виготовлення на певне число деякої кількості вказаної продукції. Якщо замовлення велике, то інколи доводиться працювати не тільки у дві, а й у три зміни. І за якість та обсяг виконаної роботи майстер звітує перед начальником зміни та начальником проекту.

«Саме тому майстер повинен зробити лінію максимально продуктивною, тобто «позакривати» всі робочі місця так, щоб працівники почували себе комфортно на своїй ділянці. А щоб цього досягти, я, наприклад, переставляю людей на нові місця, щоб побачити, де їм працювати краще, щоб збільшити їхню компетентність. 

Отже, майже кожен на лінії може підмінити відсутнього робітника на ділянці, зробити процес виготовлення продукції постійним, якісним та ефективним», — розповідає майстер.   

Звідси на виробництві з’являються шпрингери (SPR) – працівники, котрі можуть замінити кілька робочих місць. За більшу компетентність у налагодженні робочого процесу їм надається рівень і збільшується оклад. З них виростають майстри. 

«Шпрингер – перший помічник майстра, який допомагає полегшити робочий процес. Він не тільки підміняє відсутнього колегу, а й навчає та страхує від невдач робітників-початківців, котрі вперше працюють на лінії. Повідомляє, коли назріває проблема нестачі робочих рук, і тоді вже я, як майстер, долучаюся безпосередньо до роботи на лінії. Саме тому я завжди ношу всі робочі інструменти зі собою», — щиро посміхається.

А також Олег Сорока не приховує, що кожна людина по-своєму освоює процес виготовлення автопроводки на лінії. Одній для цього достатньо кілька тижнів, іншій потрібно кілька місяців. 

«Я можу продовжити термін договору з початківцем, або ні. Після навчання зазвичай видно, чи буде людина працювати на лінії. Як? Якщо вона до останньої хвилини на лінії, старається, цікавиться робочим процесом, то у неї, імовірніше за все, хороше професійне майбутнє. Якщо людина хоче, вона буде працювати», — продовжує.    

Ніхто не застрахований від помилок та невдач. Головне, щоб похибки не були систематичні. 

«Не помиляється той, хто не працює. Це розуміють усі, однак я намагаюся пояснити: мінімум помилок – максимум якісної продукції. Від цього залежить наша премія, тобто наскільки якісно, вчасно і в якій кількості ми виконаємо замовлення. Чим більше зробимо, тим більше отримаємо», — розповідає Олег Сорока.  

Кожен несе відповідальність за свою ділянку роботи, а за всі процеси загалом відповідає майстер.

«Лінія – одна сім’я, майстер – батько. Тому він повинен бути сильним і не має права прогнутися. Як сказав, так і має бути. Все має бути в інтересах лінії, в інтересах заводу. Інакше – безлад неминучий», — підсумовує.

Найважчим у роботі майстра, на думку Олега Сороки, є налагодження контакту з робочим персоналом. Знайти підхід до кожного – завдання не з легких. Тому відповідальність та відданість своїй праці майстер в колегах цінує найбільше. 

«Два тижні тому мене «перекинули» зі зміни А у зміну С. Кілька колег я забрав зі собою у зміну С, десь 15 осіб, але левова частка це колектив команди А. Я розумів, переді мною важке завдання – налагодити робочий процес, об’єднавши різних людей в один колектив.   

Тому в перший же день, я зібрав збори і пояснив, що ми всі — одна команда, бо прийшли заробити і від кожного з нас залежить отримаємо ми премію чи ні», — зізнається щиро.

Не приховує Олег, що людина, котра швидше виконала свій обсяг роботи, має більше вільного часу. Буває інколи, що один допомагає іншому, адже мета у всіх одна – отримати гідну фінансову винагороду за якісно виконану роботу. 

«Щоб допомогти колегам з інших країн з виконанням великого замовлення, їздив на 4 місяці у Мексику і 2 рази по місяцю у Сербію. Працював комплектувальником, тобто був задіяний у всіх процесах: і на репаратурі, і на обмотці. 

Кілька тижнів у мене пішло на ознайомлення з нових проектом, типами проводок, добре, що нам завжди допомагали тамтешні працівники. Можу стверджувати: головне вивчити, як на іншій мові звучать основні терміни виробництва, тобто як називається деталь, той чи той контакт, провід. Отже, якщо хочеш, зможеш порозумітися», — розповідає майстер.

Найкращою підтримкою для Олега є дружній колектив та кохана дружина, яка працює шпрингером на іншій лінії, адже вони не тільки зрозуміють, вислухають, а й при нагоді можуть порадити, як діяти в тій чи тій ситуації. Натомість він, як майстер, розуміє кожного працівника, входить у його становище і завжди доносить прохання звичайних робітників до вищого керівництва.