Підприємство – це злагоджена робота всіх його відділів та підвідділів, кожен з яких відповідає за свій напрямок. Дуже вагомою в цьому переліку є роль підвідділу столярів, що підпорядковується Службі головного енергетика.
До початку повномасштабної війни його очолював Руслан Демчук, який зараз на фронті і про якого ми розповідали у попередньому номері журналу. Зараз же підвідділом опікується майстер зміни СГЄ Анатолій Гусак. Він і розповів нам про роботу столярного підвідділу, без якого неможливо уявити повноцінне функціонування підприємства.
«Колектив столярів складається з 24 працівників. Він злагоджений, компетентний, у якому будь-які непорозуміння вирішуються швидко, без зайвого галасу. Про такий шикарний колектив можна тільки мріяти. Працівники гідно приймають нові виклики, не бояться труднощів та нетипових завдань, вміють не лише якісно та вчасно виконувати свої обов’язки, а й нове творити» — відразу говорить Анатолій.
Кабельні мережі працівники складають на монтажних дошках. Столяри відповідають за виготовлення нових дошок, відповідно до креслень працівників технічного відділу. Це дуже клопітка і нелегка робота. Тільки уявіть, одна дошка може бути довжиною 7-7,5 метрів. Вони ж виготовляють їх, встановлюють на лінію і обслуговують.
«Дошки замовляють для нових проектів, які передають на завод. Раніше, коли ми обслуговувати «Мерседес» чи «Фольксваген», то навантаження на столярів було поміркованим. А все тому, що не було потреби виготовляти нові дошки. Зараз ми обслуговуємо BMW, де майже до кожного нового проекту потрібна нова дошка, тому навантаження на столярів зросло» — зауважує мій співрозмовник.
«За зміну чотири працівники виготовляють одну дошку, якщо вони не залучені до інших робіт. Але такого не буває, адже ремонтні роботи будь-якої складності виникають постійно і лежать на плечах усіх столярів. Тому виготовлення монтажних дошок займає значно більше часу. Одну дошку з таким розпорядком можна зробити за 3 зміни. Якщо ж клієнт встановлює терміни, то ми змушені працювати ще швидше.
А якщо потрібно зробити цілий комплект дошок, враховуючи зміни в кресленнях, то інколи доводилося працювати понаднормово, тобто не 8 годин як зазвичай, а 16, наприклад. Це нелегко.
З новим проектом нам потрібно не тільки нові дошки виготовляти, а й нерідко регалі – високі конструкції, на яких розвішують проводи. Ось, наприклад, зараз завершився проект F60 і нам потрібно було розібрати всі дошки, а це багато клопіткої роботи. Натомість – виготовити 20 нових дошок, відповідно до креслень проекту.
Також ми впроваджуємо технічні зміни. Тобто вносимо зміни в креслення нового проекту на вже наявні дошки. Якщо зміни незначні і легко піддаються виправленню, то дошки швидше будуть готові. Якщо ж зміни складні і сам проект доволі оригінальний, то тут без виготовлення дошок з нуля не обійтися. Ось, наприклад, у проекту U11 настільки великі зміни, що довелося робити 110 нових дошок. Можу без перебільшення сказати, що близько півтора місяці ми працювали дуже наполегливо.
Це ж не тільки виготовити дошку, відповідно до креслень, врахувавши всі зміни, а й поставити її, прогнати по лінії тощо. А це, врахуйте, дошки довжиною сім метрів. Коли ми запускали цей проект і налагоджували лінії, здавалося, що ті нові дошки всюди. Це ж не 10 чи 20, а сотня дошок. Якщо лінія стає, то за пів зміни ми старі дошки повинні вилучити і поставити нові. Старі вилучені дошки маємо швидко розібрати, аби вони не заважали. Ми встигаємо» — впевнено говорить Анатолій.
А ще столяри складають, демонтують, ремонтують регалі, або ж модернізують їх відповідно до потреб виробництва. Залюбки працюють над забаганками працівників, тобто виготовляють невеликі стелажі, стільчики, возики тощо, аби полегшити роботу працівників на лінії. Зазвичай це робиться у вільний час.
«Взаємодіємо з усіма відділами на виробництві. Десь до 2018 року столяри належали до технічного відділу, потім їх перевели у виробничий за вказівкою керівництва, хоча основні завдання для них і далі дає техвідділ.
Як це відбувається на практиці? Техвідділ замовляє монтажні дошки, ми обговорюємо дедлайни і виготовляємо їх. Готові дошки перевіряє відділ якості. Аудити дають дозвіл на використання дошок у виробництві. Потім відбувається процес встановлення.
Столяри – це працівники, які швидко та якісно виконують великий обсяг роботи, тому вони розуміють свою цінність. Ось це і мотивує більшість працівників. А також понаднормова праця, якщо не встигаємо виконати все вчасно, оплачується додатково. Хороша мотивація!» — енергійно продовжує майстер.
А як же відбувається процес виготовлення нової дошки?
«У майстерні є довгий стіл, на який столяри кладуть 3 великі шматки фанери, виходить сім метрів довжини. Фанера покривається двостороннім скотчем, на який накладають креслення і захисну плівку. Потім потрібно встановити нову дошку відповідно до креслень» — пояснює чоловік.
Донедавна у столярів виникали труднощі з переміщенням дошок. Уявіть собі: дошку довжиною 7 метрів і вагою 200 кілограмів потрібно перемістити між лініями чи демонтувати взагалі. Щоб таке зробити потрібно було не менше 7-8 працівників, а оскільки на зміні працює чотири столяри, доводилося просити допомоги в інших відділах, докладати чималої фізичної сили, аби дошку зняти чи встановити. Тому це питання вимагало негайного вирішення. Довелося поміркувати і створити возики з домкратами, з допомогою яких працівники під’їжджають під дошку, знімають її і легко транспортують в інше місце. Для цього процесу достатньо й 2 працівників. Німецьким колегам таке ноу-хау сподобалося і його застосування запровадили не тільки на нашому заводі, а й в інших містах.
«Чим мені подобається ця робота? А тим, що тут постійно щось відбувається нове. Тобто протягом восьми робочих годин я можу зробити стільки всього, про що навіть не думав на початку зміни. Тому ми тут заздалегідь нічого не плануємо, просто працюємо і дбаємо, аби виробництво було безперебійним».
«Війна внесла корективи у життя кожного з нас, як і в робочий процес. Тільки з нашого столярного підвідділу на фронт пішли шестеро хлопців. Це працівники з досвідом, які знають напам’ять майже всі креслення. Довелося взяти нових працівників, бо процес виробництва не зупиняється, робочі вмілі руки потрібні завжди. Але ми пам’ятаємо про своїх воїнів і чекаємо повернення додому з перемогою живими і неушкодженими» — підсумовує нашу розмову майстер Анатолій Гусак.
