Хтось працює у КроШу всього кілька місяців і ще не встиг достеменно освоїти роботу, але їм все цікавіше і вони продовжують. Хтось працює кілька років, почувається тут, як вдома і рекомендує підприємство своїм знайомим. А хтось прийшов, спробував і звільнився… Але ж і без КроШу вже наче чогось не вистачає. Тому люди повертаються до нас знову. Комусь подобається зарплата, комусь – графік роботи, іншим – соціальні гарантії, якими забезпечують працівників підприємства. До того ж, всі говорять про якусь особливу атмосферу, яка притягує. Що ж, історія повернення у кожного своя, кілька з них ми записали.

Олександр Бекало

«Вперше я прийшов на завод у 2016-му році, комплектувальником проводів. Роботу порадила дружина, яка на той час тут працювала. Працював на тридцятій лінії, там же, де й зараз. Спочатку було важко, трохи «заїжджав», але через кілька місяців призвичаївся і почав працювати нарівні. Після двох з половиною років роботи, захотілося щось змінити. Звільнився, виробив закордонний паспорт і хотів їхати на заробітки з друзями. Проте, поїздка наша не вдалася, а знайти стабільну роботу в Україні було практично не можливо. Та ще й пандемія почалася. Пам’ятаю, тоді відразу приїхав на «Кромберг» і написав заяву для працевлаштування. Набору нових працівників тоді не було і мені пообіцяли зателефонувати пізніше. Коли зателефонували, я все ще шукав роботу, тому, без роздумів повернувся.

Про своє рішення не шкодую, робота знайома і вже важка. Маю тут багато друзів та знайомих, як нових, так і давніх».

Ольга Карпук

Не відпускає наш завод цю тендітну та завжди усміхнену дівчину. Влаштувавшись у КроШу в 2014-му, Ольга пропрацювала тут близько року. На жаль, через сімейні обставини довелося звільнитися. Залагодивши домашні проблеми, через півтора року Ольга повернулася на завод. І перший, і другий раз потрапляла на лінію, комплектувальницею проводів. Потім дівчину перевели працювати до столу EPT. І знову, через особисті причини, Ольга мусила звільнитися, хоч і не хотіла йти з підприємства.

Втретє Ольга повернулася на завод кілька місяців тому. Сподівається, що цей раз уже надовго. В перервах між роботу на «Кромбергу» ніякої іншої навіть не шукала, старалася швидше влагодити свої справи і знову повернутися сюди.

«Я люблю свою роботу, мені подобається колектив і драйв, який є на цьому підприємстві. Нині почуваюся так, наче нікуди звідси і не відлучалася, все знайоме і рідне» – говорить Ольга.

Юрій Шевчук влаштувався на підприємство «Кромберг енд Шуберт Україна Лу» сім років тому, комплектувальником проводів. Потрапив на 46-ту лінію.

«Це була моя перша робота після навчання в коледжі, – розповідає Юрій. Виробнича лінія якраз стартувала і в мене був час, щоб поступово всього навчитися. Робота дуже подобалася і я чудово справлявся, тому через три роки мене призначили майстром. Здавалося б, все мало стати ще краще, отримав підвищення ж. Та робота з людьми для мене виявилась складнішою і морально важчою, аніж виготовлення проводки. Не моє це, тому вирішив звільнитися і спробувати щось нове. Поїхав в Польщу. Працював на м’ясокомбінаті та в компанії з виготовлення проводок до японських двигунів. Так минуло більше двох років, після чого я вирішив повернутися на КроШу.

Це моя перша робота і вона виходить у мене найкраще, до того ж тут хороший колектив. Після повернення працюю вже три роки і налаштований працювати далі».

«Я люблю свою роботу і мені тут все подобається» – говорить комплектувальниця проводів Юлія Смолько.

Вперше жінка працевлаштувалася на підприємство у 2009 році і пропрацювала до 2016-го. На лінії Юлія не працювала, завжди займалася перевіркою проводки на столі EPT. Звільнитися Юлії довелося через сімейні обставини і як тільки вона все залагодила, то відразу повернулася на завод. І хоч від часу звільненні до нового влаштування на роботу минуло більше трьох років, Юлія розповідає, що нині підприємство для неї таке ж світле і затишне, як було колись.

«Я зовсім не відвикла від роботи і дуже скучила за атмосферою підприємства. Тут я відпочиваю душею, бо свою справу знаю достеменно. Хочу працювати у КроШу і надалі».

Олена Борщук з підприємством КроШу вже понад тринадцять років. Спочатку три з половиною роки Олена працювала за столом EPT, після чого її призначили майстром. Працюючи на цій посаді, жінка пішла в декретну відпустку, з якої повернулася на рік раніше. Її призначили майстром на одному з проектів BMW, а потім Олена отримала призначення на посаду техніка-інспектора у Відділ якості. Тут жінка пішла у свою другу декретну відпустку, після закінчення якої потрапила до резерву, адже на підприємстві тоді був спад замовлень.

«Я звільнилася і стала на облік у центр зайнятості, залишивши на підприємстві свою анкету для працевлаштування. І ось, цього літа мені зателефонували та попросили прийти на навчання. Я безмежно рада повернутися на КроШу і дуже люблю свою роботу. В кожного відділу – свої завдання, але принцип роботи один – виготовлення якісної продукції, – розповідає Олена.

Для людей тут забезпечують хороші умови праці, достойну та стабільну зарплату, довіз до роботи, гарячі обіди. Все це дуже вагомі переваги, які дуже рідко зустрічаються в інших роботодавців. Є люди, які по три рази звільнялися і, спробувавши щось інше, знову поверталися до КроШу».