Закордонні відрядження – одна з найцікавіших складових роботи на підприємстві «Кромберг енд Шуберт Україна Лу». Самі посудіть, мати змогу поїхати, не те що в іншу країну, а на інший континент, в офіційне оплачуване відрядження, виконувати цю ж роботу, до якої звик і яку знаєш, як свої п’ять пальців. Познайомитися з закордонними колегами, обмінятися з ними досвідом, дізнатися про тамтешні звичаї та традиції. Вибратися на екскурсію в Африканську пустелю та побачити найекзотичніших тварин у їхньому природному середовищі. Круто, еге ж?

Цього літа та осені наші колеги побували на заводах КроШу у Ботсвані (Південна Африка) та Сербії. Їхні враження – чудові, розповіді – емоційні та натхненні. Читаємо.

Ніна Кардаш, контролер деталей та приладів

«Навіть і не мріяла про таке відрядження, але завжди хотіла. Коли мені запропонували, я відразу погодилася. Багато вражень не лише від самого відрядження, а й від перельоту, бо літаком ще не подорожувала нікуди.

Ми полетіли з літа в зиму, проте в Африці зима далеко не така, як у нас. Але все ж, було трохи прохолодніше, ніж тут, градусів 25. Ми ходили в футболках, місцеві ж одягалися тепліше, бо для них така температура не є надто комфортною.

На підприємстві у місті Габороне (столиця Ботсвани, – ред.) ми допомагали місцевим колегам у виготовленні проводки до автомобіля Mercedes C-class W206. Цікавий проект, кабельна мережа до красивого та сучасного автомобіля».

«Наше завдання полягало в тому, щоб допомогти тамтешнім працівникам вникнути в роботу. Підказати, навчити виконувати роботу швидко та якісно, – додає колега Ніни Тетяна Волянюк, яка цьогоріч в Африці була аж двічі – в червні та серпні, шість та п’ять тижнів, відповідно.

Певним бар’єром стала мова спілкування. Місцеві жителі спілкуються на англійській. Вони дуже привітні, добрі, товариські і, не зважаючи на різні мови, ми добре ладнали та знаходили способи, щоб зрозуміти один одного.

«Привіт, мій друже!», «Ти – моя любов» – ось так вони зазвичай з нами віталися і починали розмову.

Вони дуже дружні і не люблять розмов на підвищених тонах. Не люблять, коли до них кричати і дуже на це ображаються. З ними потрібно спілкуватися з посмішкою, вони роблять так само.

У вільний від роботи час ми старалися максимально вивчити місто та країну, в якій опинилися. Виїздили з екскурсією на дику природу, піднімались на гору, з якої видно все місто. Це неймовірна краса.

Нам дуже сподобалося це відрядження, тим більше, що воно проходило аж на іншому континенті. Дякуємо керівництву за таку змогу, залюбки поїхали б іще. Надіємося, ще випаде така нагода».

Наталія Генсіровська, наставниця

«Я побувала у найцікавішій частині світу – Південній Африці. Подорож в іншу країну, а тим більше, на інший материк – це завжди хороші враження. Цього разу вони були просто неймовірними. Ми бували на чудових екскурсіях, знайомилися з хорошими людьми, ділилися досвідом з закордонними колегами і водночас навчалися чогось нового для себе. У відрядження ми полетіли невеличкою командою, керівницею якої була Валентина Ліпич, вона дуже добре організувала нашу роботу і створила хорошу атмосферу в колективі.

Однією з офіційних мов у Ботсвані є англійська, тому довелося пригадувати всі слова зі шкільного курсу (усміхається, – ред.). Проте, хто має бажання, той знайде розуміння. Згодом я, навіть, навчала ботсванців української мови. Отак, вивчивши основні робочі терміни на мові один одного, ми доволі добре спілкувалися.

Завдання нашої групи полягало в навчанні тамтешніх працівників. Потрібно було на власному прикладі показати хорошу, злагоджену, якісну роботу. Оскільки це був старт нового проекту, потребувалося засвоєння великої кількості інформації. І, за п’ять з лишком місяців, ми досягли хороших результатів. Керівники заводу у Ботсвані були дуже задоволені якістю нашої роботи.

За цей час ми дуже подружилися з тамтешніми колегами і коли вже збирались додому, вони не хотіли нас відпускати. Казали, щоб ми обов’язково приїздили ще. Ми дотепер переписуємося і цікавимося справами один одного. Добре, що є Інтернет.

У вихідні ми старалися кудись піти, поїхати, адже Ботсвана – дуже цікава і незвична для нас країна. Ми двічі піднімалися на вершину гори Kgale Hill, висота над рівнем моря 1287 метрів. Красу цього місця не описати, а звідти відкривався неймовірний краєвид на столицю країни, місто Габороне, де ми жили і працювали. Ми побували у заповіднику Gaborone Game Reserve, побачили багато екзотичних тварин у їхньому природному середовищі проживання.

Багато можна розповідати про красу цією країни, але краще побачити її наживо. І ми дуже раді, що нам це вдалося завдяки роботі на КроШу. Наше прощання з цією країною і з новими колегами було ліричним, адже це відрядження подарувало нам багато незабутніх вражень. Впевнена, що здобутий досвід допомагатиме мені в подальшій роботі на підприємстві.

Ірина Смаль, контролер деталей та приладів

«Буквально місяць тому я повернулася з Сербії. На підприємстві у місті Крушеваць ми з колегами допомагали тамтешнім працівникам виготовляти кабельні мережі до автомобілів Porsche.

Як і в Луцьку, я працювала за столом перевірки. Спершу там були наші працівники і колеги з Житомира. Потім до нас додавалися працівники з місцевих жителів, які проходили навчання. Біля наших працівників вони вчилися, набиралися досвіду, щоб потім своїми силами вести проект.

У спілкуванні проблем не було, хоч і мови різні. Трішки говорили, трішки показували жестами і завжди один одного розуміли. Тому все пройшло дуже класно, але швидко. Залюбки поїхала б іще».

Наталія Ткаченко, технік-інспектор з відслідковування помилок

«Ботсвана – країна контрастів. Є райони, де живуть заможні люди у гарних сучасних будинках  і зовсім неподалік райони з маленькими будинками, від розміру яких стає сумно.  Проте, там дуже привітні і щирі люди. При зустрічі завжди запитують: «як ти?» Це трішки шаблонно, але все одно приємно.

Тамтешні працівники відділу якості завжди уважно слухали всі наші поради стосовно програм, які ми використовуємо, аналізу помилок, інформування працівників про помилки, сортування. Старалися вникнути в суть і вникали. Наша співпраця дала хороші результати.

А ще наші нові друзі часто запитували, як відбувається робота в Україні та казали, що дуже хочуть приїхати до нас.

Нас поселили у хорошому готелі з комфортними номерами та басейном, який рятував від неймовірної спеки. Біля готелю – сад зі столиками та зручними диванами, де ми вечеряли, пили каву та спілкувалися.

У Сербії, куди я їздила у відрядження кількома роками раніше, ми з колегами відчували себе, як вдома: атмосфера, кухня, спілкування. Вихідні проводили надзвичайно цікаво. Побували у столиці Белграді, місті Ніш, містечку Врнячка-Баня, на горі Ястребац.

В обох країнах колеги місцеві мешканці із задоволенням розповідали, де можна гарно провести час у вихідні, тому що всі зацікавлені, щоб враження від  перебування в їхній країні були чудові та захоплюючі. Так воно і сталося. І хоч ці відрядження робочі, для нас це як маленька екзотична відпустка».

Що ж, друзі, дякуємо вам за хорошу роботу і позитивні відгуки. Ми раді, що вам подобається працювати у команді КроШу.