Олександр Ярошук – начальник  відділу технічного компанії «Кромберг енд Шуберт Україна Лу». Свою роботу на підприємстві Олександр починав з посади інженера, згодом, протягом 11 років, був керівником легендарного для КроШу Лу проекту Volkswagen Caddy. В роботі чоловік відповідальний та виважений, згуртував навколо себе молодий колектив інженерів, який успішно працює над новими та існуючими проектами. У цьому інтерв’ю ми ближче познайомимося з Олександром, більше дізнаємося про роботу очоленого ним відділу та задамо кілька особистих запитань.

 

– Олександре, хто ти за професією і де її здобував? Чому саме цю професію обрав?

– За професією я інженер-електрик, здобував спеціальність «Електротехнічні системи електроспоживання» в ЛНТУ (на той момент ЛДТУ). Моє навчання було пов’язане з енергозабезпеченням різних установ, підприємств, населених пунктів. Таку професію я обрав, бо з дитинства цікавився механікою, фізикою, математикою та інженерією. Я розумів, що технології розвиватимуться і хотів бути до цього причетним. У своєму рідному селищі Ратне закінчив математичний клас в школі №1 . Також, з юних років я добре засвоїв англійську мову, мама була вчителем. Але це не означало, що у мене були поблажки. Навпаки, коли траплялась складна тема, то до дошки першого викликали мене. Тепер я за це їй дуже вдячний, адже змалку привчився до відповідальності, я не міг осоромити свого вчителя та за сумісництвом мою маму.

 З 16 років я шукав, по можливості, підробіток, бо хотів мати власні гроші. Працював підсобником на будівництві, сортувальником в холодильних камерах, оператором на очисних спорудах тощо.

– Коли і як ти працевлаштувався в  компанію «Кромберг енд Шуберт Україна Лу»?

– Посада інженера у КроШу стала фактично моєю першою офіційною роботою. Вибір був очевидний – це підприємство зі стовідсотковими іноземними інвестиціями. Тут я вбачав перспективу подальшого вивчення мови, особистого розвитку та пізнання нових невідомих для мене виробничих процесів. На той час компанія КроШу пропонувала вищі стандарти праці, порівняно з іншими підприємствами регіону.

Це був 2006 рік, я навчався на четвертому курсі університету. Подав анкету, пройшов співбесіду і приступив до роботи. На початку своєї кар’єри працював у підрозділі з організації виробничих  процесів та інженером із налаштування обладнання. В цей час на підприємство дуже часто приїздили іноземці і ми навчалися безпосередньо в них. Нам видавали інструкції на англійській або німецькій мові. Ми їх вивчали і коли щось не розуміли – запитували. 

Пізніше я перейшов на посаду інженер зі створення вхідних даних на проекті NCV3. У 2008 році мені запропонували очолити проект Volkswagen Caddy. Раніше проводку до цього автомобіля виготовляли в Румунії (місто Тімішуара) та частково в Тунісі (місто Бейжа). Перед переміщенням проекту в Луцьк, я місяць провів у відрядженні разом з командою виробництва та працівниками відділу якості, переймаючи досвід в іноземних колег. Керівником цього проекту від технічного відділу я був до його завершення у 2019 році. У 2015-му цей проект визнали найкращим, через хорошу якість продукції і високі кількісні показники з малими затратами у групі компаній «Kromberg end Schubert». Дуже пишаюсь тим, що був причетний до цього проекту та неймовірно вдячний кожному працівнику проекту VW Caddy.

У 2019 році мені запропонували посаду керівника технічного відділу. Я, звісно ж, погодився. 

 

– Олександре, розкажи про структуру та роботу очоленого тобою відділу.

– Основним завданням нашого відділу є вчасне  впровадження змін у процес виготовлення кабельних мереж. Зміни ці вносять постійно, задля оптимізації процесу виробництва та вирішення інших проблем, якщо вони виникають у замовника. Ці зміни ми отримуємо від розробників з центрального офісу, ми їх опрацьовуємо (розшифровуємо), переносимо у свою базу даних FAW. В подальшому, різні підрозділи відділу займаються створенням монтажних дошок, розробкою бандпланів, виробничих процесів, проводиться розрахунок необхідного виробничого обладнання, персоналу тощо. До прикладу, креслення, які нам присилають розробники (так зване креслення замовника) кардинально відрізняються від креслень, які ми можемо побачити на монтажних  дошках. В початковому варіанті все позначено одним кольором – чорні лінії під прямими кутами. Ми ж робимо креслення так, щоб працівникам було зрозуміло як на них  працювати: яку ізострічку взяти, в який напрямок спрямувати ті чи інші проводи та розгалуження. Насправді всі підрозділи займаються клопіткою та важливою роботою, про кожен з них можна написати окрему статтю. Також інженери постійно пропонують способи покращення продукції та процесу її виготовлення.

Можу з впевненістю сказати, що відділ Industrial Engineering  (саме так називається наш відділ в компанії «Kromberg end Schubert»), це сильна та професійна команда. Де працюють креативні та відповідальні працівники.

– Розкажи з чого розпочинається новий проект?

Працівники центрального офісу корпорації «Kromberg end Schubert», обумовлюють контракт, етапи роботи, обсяги виробництва, вимоги до продукції та інше. Якщо за документацію відповідальні ми, то нам дають перші креслення від замовника. З цього починається розроблення бази даних, робочих інструкцій та іншого. Виробництво не стартує, поки все це не буде готове. Наступним етапом ми починаємо на підприємстві виготовлення одиночних зразків проводки, де задіюються відділи виробництва, якості, логістики, навчальний відділ, ІТ та відділ підтримки. Пізніше клієнт вмонтовує пробні проводки в автомобілі. Відбуваються випробовування, в тому числі – краш-тести. Якщо це потрібно, за результатами випробувань, ми вносимо в проводку зміни та покращення. Після цього на виробництві розпочинають серійне виготовлення продукції. Але це не означає, що робота інженерів на цьому проекті завершилася. Ми працюємо над збалансуванням робочих місць, над покращенням і вдосконаленням процесів виробництва.

Частина інженерів створюють робочі інструкції, де прописана послідовність дій при складанні проводки. Інші займаються обслуговуванням електричних столів перевірки кабельних мереж на електричну провідність. Також є команда, яка займається забезпеченням всього виробничого обладнання на підприємстві. Ми дбаємо, щоб виробничий процес був прямолінійним, без зайвих затрат та відхилень. Всі дії мають відбуватися злагоджено. Тільки так можна забезпечити вчасне виконання якісних замовлень та доставку продукції до клієнта.

Це, насправді, дуже важка і відповідальна робота. Від професіоналізму інженерів, залежить успіх наступних етапів підготовки та виготовлення кабельних мереж. 

– Який найскладніший проект на твою думку?

Зараз ми працюємо над проектом U11 (проводка до кроссовера BMW X1), в наступному році планується його серійне виробництво. Це буде один з наймасштабніших проектів BMW у нас на підприємстві. А ще на основі цього проекту будуть впроваджуватись схожі процеси у всі наступні нові проекти у нас на підприємстві. Нині ми разом з відділами виробництва, логістики та якості плануємо роботу, щодо серійного запуску на виробництві кабельних мереж. Коли потрібно залучати одну лінію, потім наступну. Коли першу зміну, потім другу і так далі. Клієнт не дозволить нам почати виготовлення продукції, якщо не буде впевнений, що ми його не зупинимо. Все має бути чітко заплановано, прогнозовано і налагоджено. І перші сотні проводок вже мають бути без проблем вмонтовані в автомобілі і справно працювати. Лише тоді починається серійне виробництво.

 

– Хто може працювати в технічному відділі КроШу Лу?

– Щоб працювати у нашому відділі не обов’язково мати інженерну освіту, в нас працюють і економісти, і педагоги, і філологи. Важливо, щоб людині була цікава така робота і щоб людина мала бажання вчитися нового.  На моє переконання диплом – це не вердикт по життю, адже покликання людини може бути зовсім іншим. Прихованих інженерів багато. (сміється – ред.) У нас дуже багато нової інформації, особливо спочатку. Тому, далеко не всі, претенденти успішно проходять випробувальний період. Потрібно вивчити велику кількість норм та вимог від клієнта. Я особисто беру участь у всіх співбесідах на посаду інженера і попереджаю людей про те, що роботи буде багато.  Також трапляється, що свої кандидатури на посаду інженера подають люди, які працюють на виробництві. Це дуже добре і особисто я підтримую такі ініціативи. Людині, яка працювала на лінії і добре знає виробничі процеси, легше вникнути в інженерну справу. 

Зараз офісних працівників у нашому відділі 70. З них 27 дівчат. Також у нас ще є 18 працівників, які займаються налагоджуванням електровимірювального обладнання (EPT-столів). До речі, це дуже дороге обладнання, яке потребує професійного та якісного обслуговування. 

У нас молодий колектив, середній вік 30 років. Я дуже підтримую студентів, які навчаючись на старших курсах, приходять до нас працювати. Таким людям легше дається навчання, вони більш спраглі до інформації і наче губка вбирають у себе нові знання. 

 

– На підприємстві говорять, що ти один з тих, хто найбільше переймається своєю роботою і старається виконувати її якомога якісніше. Чим для тебе є ця робота?

– Я – однолюб, як в особистому житті, так і в роботі.  Я не люблю різких змін і люблю стабільність. Компанія мені це дає ось уже більше 15 років. Я відповідаю взаємністю. Я люблю свою роботу. 

Влаштовуючись сюди, я робив персональну ставку на те, що ця робота мені подобатиметься. Працюючи тут, я отримав можливість побувати на дев’яти підприємствах КроШу у різних країнах світу, познайомився з сотнями іноземних колег. 

– Які твої обов’язки на посаді керівника технічного відділу?

– Основне завдання керівника – приймати правильні рішення і організовувати роботу свого відділу. Керівник зважує всі «за» і «проти» в кожній конкретній ситуації. Коли треба залучити більше людей, пришвидшити роботу, або вказати на недоліки, вчасно ескалювати на центральний офіс, коли бачиш, що ситуація може зайти у глухий кут – це і є робота керівника. А ще це постійна комунікація з керівництвом у Німеччині, планування роботи відділу  на кілька років вперед. Також я займаюся вирішенням питань та завдань, які ставлять перед відділом, контроль та організація виконання цілей згідно запланованих термінів.

– Розкажи про нинішні проекти КроШу Лу і роботу технічного відділу над ними.

– Нині ми виготовляємо продукцію лише для двох клієнтів: Mercedes та BMW. В найближчому відомому майбутньому у нас теж будуть проекти BMW. Компанія КроШу Лу номінована на проекти-наступники існуючих. Тобто роботою ми будемо забезпечені на роки вперед. Будуть у нас і нові проекти, не наступники. Це проект U10, проводка до автомобіля BMW Х2.

Стосовно покращення виробничих процесів, то працівники відділу беруть безпосередню участь в розробці, впровадженні нового обладнання та процесів у відділі порізки проводів та попередньої підготовки, виробничих ліній.

До прикладу разом з відділом підтримки та якості було впроваджено пристрій та процес для визначення пошкодженого проводу під час перемотки котушки. Такого процесу та обладнання не було на жодному з підприємств компанії. Після випробувань це ноу-хау буде рекомендовано для використання на усіх заводах групи «Kromberg end Schubert».

– Робота в технічному відділі КроШу Лу одноманітна чи кожен день потрібно вчитись чогось нового?

– Ми постійно навчаємося та самовдосконалюємося. Вникаємо у всі процеси і пропонуємо, як можна покращити та удосконалити виробництво. Також багато ідей стосовно покращення отримуємо із самого виробництва. Ми їх розглядаємо, вивчаємо, перевіряємо і, якщо пропозиції справді корисні, реалізовуємо їх, співпрацюючи з іншими відділами.

 

– Якими особистісними і професійними критеріями має володіти інженер?

– Людина повинна бути наполегливою та зацікавленою. Не просто виконувати буденні завдання, а бути ініціативною та пропонувати ідеї. Тому, що ці ідеї можуть бути реалізовані на виробництві і допомогти його вдосконалити.

 

– Також колеги говорять, що ти дуже виважений керівник. Ніколи не «рубаєш з плеча» і вважаєш за обов’язкове повністю розібратися у будь якій ситуації, перш ніж приймати рішення. Це так?

– Я не маю звички підвищувати голос на працівників. Я вмію кричати, можу бути злим, але не бачу в цьому сенсу. Пресинг ніколи не призведе до хорошого результату. Я завжди намагаюся дослухатися до кожного, зрозуміти його думку, щоб запропонувати правильний варіант вирішення ситуації. 

 

– Що ти найбільше цінуєш у роботі своїх колег та підлеглих?

  • Пунктуальність. Я ніколи не змушую когось чекати і краще сам прибуду раніше, або зроблю роботу заздалегідь. 
  • Вміння слухати. Я вмію вислухати людину і люблю, коли можуть почути мене, тільки тоді можна дійти консенсусу.
  • Командна робота різних відділів над вирішенням задач. Робота мого відділу надзвичайно відповідальна,  про те без співпраці з усіма іншими відділами заводу, неможливо впровадити жодного виробничого процесу.
  • Дуже ціную кожного працівників виробництва та поважаю їх важку щоденну роботу. 

– Якби ти не став інженером, то ким?

– Коли я влаштовувався на КроШу, то мав пропозицію від компанії «Волиньобленерго», де, на той час, зарплата була вищою. Але я зробив вибір на користь розвитку і перспективи. Я задоволений і жодного дня не шкодував про свій вибір.

 

– Твоя дружина теж працює з тобою в одному відділі КроШу Лу. Хто перший влаштувався на підприємство і чи комфортно вам разом працювати?

– Дружина прийшла на завод через півроку після мого працевлаштування. Більше року вона працювала на виробництві, встановлювала кліпси на проводку, на лінії НЕСК NCV3. Пізніше подала своє резюме на посаду Інженера з обробки вхідних даних, успішно пройшла співбесіду і приступила до роботи. Нині дружина працює над базою даних проектів-наступників із серії BMW Lu Oxford.

Ми разом виховуємо сина 13 років, який цікавиться сферою ІТ і доньку 5 років, яка ходить в садочок і   в гаджетах розбирається, мабуть, краще, ніж я (сміється – ред.).

 

– Розкажи про свої захоплення і те, як любиш відпочивати.

– Моя робота не пов’язана з фізичною працею, більше з навантаженнями розумовими та психологічними. Часто доводиться приймати важливі рішення, що потребують моральних сил. 

Для розрядки має бути якесь хобі. У свій час я досить довго займався нумізматикою. В мене є монети з 226 країн світу, як існуючих, так і вже неіснуючих. Зараз я менше поповнюю цю колекцію, але вона в мене є. Мене приваблює те, що невеличка монета несе в собі багато інформації про країну, або певну історичну постать, подію. Там зашифровано багато інформації і для мене цінність монет саме в цьому.

Нині моє головне хобі – риболовля. Я далеко не професіонал в цьому, більше аматор-початківець. Я шукаю дикі місця, де якомога менше людей і якомога ближче до природи. Для мене риболовля – це, перш за все, відпочинок в тиші. Стараюся себе цим тішити по можливості. 

Щоб відпочити, розвантажитися, або, навпаки, щось обдумати і прийняти важливе рішення, мені потрібно побути самому. Проте, я люблю бути зі своєю сім’єю. З дружиною, яку дуже кохаю, та  зі своїми дітьми. 

Стосовно відпустки, то для нас з дружиною це не тільки про відпочинок на березі моря чи подорож кудись за кордон. Ми часто їздимо на мою малу батьківщину, де відпочиваємо з палатками на берегах мальовничих озер Ратнівщини.

 

– Дякую тобі, Олександре, за приємні та змістовну бесіду.

 

Розмову вів Віктор Творовський